Не блага вiсть

[i](У  світі  знову  гинуть  діти)
[/i]
Маленькі  діти  знову  гинуть  в  світі,
вбиває  Асад  підло  свій  народ!
За  хмарами,  у  самім  верховітті,
„Російські  витязі“  пустились  в  хоровод.

Вони  вже  звикли  з  дітьми  воювати
й  ховатися  за  спини  матерів.
Беззахисних  не  важко  убивати,
то  істинне  обличчя  упирів.

Хімічна  зброя  знов  вернулась  в  моду,
отрута  більше  забира  життів.
Невже  байдуже  це  російському  народу,
а  світовій  спільноті  й  поготів?!.

Чи  ж  довго  ще  ми  будемо  терпіти
Крим,  Сирію,  вже  третій  рік  Донбас?
Як  довго  будуть  гинуть  бідні  діти?
Невже  це  зовсім  не  бентежить  нас?!

Народи  світу  –  скільки  ж  іще  можна
стерпіти  Босній,  Сомалі,  Руанд?..
Чи  край  покласти  зовсім  неспроможні
розбійним  діям  терористських  банд?!

07.04.2017


©  Copyright:  Александр  Мачула,  2017
Свидетельство  о  публикации  №117040700977  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727593
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.04.2017
автор: Олександр Мачула