Душа птахою в гай прилетіла,
Дух Початку принесла в сади.
Над гаями розправила крила,
В хвилюванні вібрують дроти.
То Овен в світ новий заявився,
Зміни нові приніс до Буття.
Світе любий йому посміхнися,
Без його ж неможливе життя.
Обдарований, бо первородний,
Перша посмішка в нього і цвіт.
Тож осипали... лавр благородний,
При народженні клали до ніг.
Бог Всевишній побалував вволю,
Дав сміливість, чарівність, порив.
Буйний норов, вітрів сивих волю,
Щоби в хмарах, як сокіл парив.
Живи довго, дав Бог тобі сили,
Довговічність також феномен.
Щоб тебе поважати й любили,
Не виймай своїх ріжок зрожен.
Ну... добавили гумору трішки,
Не цурайся заслужених слів.
Щоб частіше ходилося пішки,
Щоб в польоті ти там не змалів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727556
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.04.2017
автор: Дідо Миколай