В обличчя знов дивиться осінь іржава,
Сухе своє листя ссипає до жмень,
І топчеться всюди надія кульгава...
Німий і порожній без тебе мій день.
Навколо все ходять вагання пекучі,
І душу тривожать думки-їжаки,
З безодні повзу - і знов падаю з кручі,
Бо поруч не маю твоєї руки.
Знов хмари осінні затягують небо,
Заходять у душу холодним дощем.
Усе не складається, все не як треба.
"Я хочу до тебе..." - пройма мене щем.
А поруч з тобою завжди так весняно:
Проміння ясне нас обох обійма.
Чому ж тоді осінь приходить незвано,
Коли тебе поруч зі мною нема?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727553
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.04.2017
автор: ОднаДумка