У кожної людини є своя пора року,
У когось на душі весна,що огортає позитивом,
приносить радість і надії, і щасливі,далекії мрії.
Для когось весна це пора болю і втрати,
для когось це сльози сумні проливати.
А літо для когось то справи буденні,
читання книжок і гуляння веселі.
А в когось літо ,можливо,пора виживання?
Пора еволюції і розслабляння.
Ну осінь,звичайно,сумна і журлива,
задумлива і некваплива .
А може у когось це нове життя,
невідомі шляхи , невідомі випроби!
Зима -вічний холод, байдужість та зло,
Для когось це радість, усмішки дітей, тепленькая хатка
і простота у душі.
У кожної людини є своя пора,
що, буває,дарує нам щастя і долю.
Цінуймо життя,яким воно б не було,
бо не вернеться жодна хвилина!
P:Sніколи не судіть людей,не знаючи їхньої долі,становища в сім'ї. Інколи навіть найкращі друзі не знають ,що з нами насправді. Тож, не осуджуймо нікого, і приймаймо людей такими, якими вони є.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727537
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.04.2017
автор: Лілія Левицька