Ранок. Прикриті ще зіниці…
Скрипить старенький «журавель»,
П’є воду з рідної криниці,
Й в цеберка ллє кришталь – живицю
Сил придає на цілий день.
Щоб втома відійшла далеко,
Смуток розтанув мов сніги,
І білосніжним квітом ніжним
Наповнились сади й луги...
А Душі, що злетіли в небо,
Красою тішитись змогли.
Ранок.Щебечуть вже птахи...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727536
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 06.04.2017
автор: Галина Р