ти випиваєш мене, як воду
я випиваю тебе, як вино
твоя байдужість уже входить в моду
та тобі все одно
щоденний сплін ти вдихаєш щоранку
тонеш-не тонеш у військових буднях
читаєш день, як жіночі романи
поглинаючи свої страхи з байдужістю
ти монотонно відрікся чесності
твій стальний характер під пліснявою
ти віддав мені свою дозу шаленості
сам став каменем і залишився ні з чим
я вважаю тебе душорізом
називаю моральним вбивцею
дар ненавидіти колишніх наставників
приріз до шкіри, мов рідний
музою був, а став стальним грузом
ганчірками, що затикають рот і зв'язують руки
ти був стіною, а став медузою
я все ж погоджуюсь терпіти ці муки
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727507
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.04.2017
автор: Jools_Ser