Люблю? Не знаю. Може навіть ні…
Кохання має безліч кольорів.
Ти навкруги: в снігу, вогні, у сні,
мовчанні, гамі, радості, журі…
В рядку, у кожнім, вранішній зорі.
У всьому, завжди і повсюди.
В любові не злічити кольорів,
та це не завжди розуміють люди.
Ти в пам’яті вкарбований навік.
Ти розумієш, я тебе боюся!
Утратила давно вже часу лік –
тепер лише то плачу, то сміюся.
Намарно хочу я втекти, спастись,
бо ти мій сон, тепло і подих світла.
Іду вперед і підіймаюсь ввись,
любов моя зів’яла – знов розквітла!
Відчути хочу так твоє плече.
Люблю? Не знаю… Може, ніби брата,
та в грудях знову ниє чи пече…
В кохання різних кольорів – багато.
06.04.2017
[i]* Переспів твору Вероніки Тушнової „Люблю?“
[/i]
ТУШНОВА ВЕРОНИКА
Люблю?, не знаю может быть и нет,
Любовь имеет множество примет,
А я одно сказать тебе могу
Повсюду ты, во сне, в огне, в снегу,
В молчанье, в шуме, в радости, в тоске,
В любой надежде, в любой строке и в любой звезде,
Во всём! Всегда! Везде!
Ты памятью затвержен наизусть
И ничего нельзя забыть уже.
Ты понимаешь? Я тебя боюсь,
Напрасно я бежать, спастись хочу,
Ведь ты же сон, тепло, дыханье, свет...
Хочу прижаться к твоему плечу.
Люблю?, не знаю, нет других примет!
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117040602365
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727456
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.04.2017
автор: Олександр Мачула