Злива…

Злива  за  вікном,  звалилася  потоком,
ллє,  як  із  відра  -  не  охопиш  оком.
Прорвали  небеса  водяним  струменем,
як  це  усе  трималося  на  висоті  такій?
Фізика,  плюс  хімія,  Н2О  -  як  кулі.
Щоб  в  потоці  зливи  ми  не  потонули!
Стихла  трохи,  стало  так  свіжо  -
немов  до  гірських  річок  несподівано  понесло.
Все  в  Природі  класно,  тільки  помічай,
кинь  погляд  до  неба,  немов  ненавмисно.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727449
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 06.04.2017
автор: Svitlana_Belyakova