У безкінечності кроків навпроти
між надто кволих наземних птахів
ловиш свою непомітну свободу.
Чуєш її.
Ледве чуєш її - тихо шепоче, підземно.
З-під інших. Вбита ногами в прогалини днів.
В когось свобода зодягнена в речі,
твоя ж - на власний манір.
Наздоганяй її, поки вловима.
Вдерлася в місто, де все навпаки:
часу немає, є вільна людина,
тільки - куди їй...
04.04.17, Київ #dysonansne
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727245
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.04.2017
автор: Іванна Шкромида