Десант з завдання, втомлений, вертався –
До “передка” лиш декілька хвилин.
Та на засаду враз загін нарвався:
Зрадлива доля свій змінила плин…
Дозорний взяв на себе першу чергу
Й упав, підкошений, у ранішню росу.
Гукнув:”Брати ідіть, я їх відверну
В вас на відхід є трішечки часу!”
Він біль зібрав в одну пекельну точку,
Дав гідну відсіч лютим ворогам!
Дарма, що кров залила всю сорочку,
Живим козак не здався москалям…
А десь в матусі тьохнуло серденько.
Прокинулась. Іванко, сину мій!
Чомусь так важко стало, мій рідненький!
Чи спиш ти, чи страшний приймаєш бій?...
Десант з завдання з болем повертався,
Йшов почорнілий, мов земля, спецназ…
Герой над взводом в небо підіймався –
Він свій останній виконав наказ…
Герої не вмирають! Кіндрат & Корінь. 04.04.2017р.
Присвячую подвигу найкращих синів України, які в бою закрили власними серцями побратимів…Слава! Слава! Слава!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727234
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 04.04.2017
автор: Кіндрат Корінь