Не сумуй, дівчинонько

А  я  встану  зраночку  раненько,
Вмию  своє  личенько  біленьке,
та  й  піду  на  шлях  повиглядаю:
Чи  не  їде  той,  кого  кохаю.

Я  піду  за  поле,  аж  до  гаю,
У  берізки  білої  спитаю:
-  Ти  скажи,  скажи  мені,  берізко,
Чи  далеко  милий  мій,  чи  близько?

Я  спитаю  в  дуба  вікового:
-  Чи  не  бачив  мого  миленького?
Ой,  скажи,  скажи  мені,  мій  дубе,
Чи  я  свому  милому  ще  люба?

Зашуміли  раптом  тут  дерева:
-  Не  сумуй,  дівчинонько,  не  треба!
Твій  коханий  з  ворогом  воює  -
Більш  за  все  в  країні  мир  цінує.

Прожене  він  ворога  далеко,
На  твій  дах  опуститься  лелека,
Мир  та  щастя  принесе  з  собою,
Твій  коханий  буде  із  тобою.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727226
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 04.04.2017
автор: Денисова Елена