Твоя зрада принизила до болю.
Не варто так вбивати почуття.
Забуду все, що вірилось з тобою
І ти забудь, що я з тобой була.
Це все! Між нами скінчена дорога,
Не буду бігти більше в забуття,
Не вартий ти палкої, чистої любові,
Все проміняв і не пізнавши каяття.
Мені не треба прощення грішного,
Господь веде мене у кращий світ,
Ти позабув, що покохав душою,
І зрадив ти свою безсмертну мить.
Забуду... все, що так в тобі кохала
Не варто мабуть тормошить святе,
Тобі безтями душу віддавала
А ти все зрадив!!! Позабув про це?
Чому ти так себе-мене принизив?
Чому ти вартий сатані?
Чому хотів зробити лихо?
Чому забув про каяття душі?
23.01.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727072
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.04.2017
автор: Lada-Annag