"КОХАЙТЕСЯ ЧОРНОБРИВІ, ТА НЕ З МОСКАЛЯМИ".

 .............  «Кохайтеся  чорнобриві,
 .............  Та  не  з  москалями.
 .............  Москалі  -  погані  люди,
 .............  Роблять  лихо  з  вами»
 .......................  Тарас  Шевченко

 Село  в  Коломыи.  У  Стахов  улыбки  -
 Приехала  дочь  из  Москвы  на  побывку.
 -  Ну,  здравствуйте  мама  и  папа!  Скучали?
 Я  так,  что  не  раз  вы  мне  снились  ночами!
 И  наше  село,  наша  быстрая  речка…
 Подарки  я  вам  привезла!  Что  ж  сердечно
 Меня  не  встречаете?  Ну,  обнимитесь!
 Но  хмурятся  что-то  Микола  с  Орысей.
 -  Що,що..,  зачекай,  я  –  який  тобі  «папа»?
 Диви  –  рідна  кров  по  москальські  балака?
 Залиш  подарунки!  Спитаю  натомість,
 Де  ти  загубила  вкраїнську  свідомість?
 Як  мову  на  лайку  москальську  змінила?
 А  ми  ж  тебе,  доню,  так  важко  ростили.
 Ночами  не  спали,  давали  що  треба
 І  ось  нам  подяка  -  москальська  ганеба!
 А  мабуть,  крутила  й  «любов»  з  москалями?
 Дочурка  на  это  сказала  упрямо:
 -  А  там  не  село,  там  «свободные  нравы»!
 И  секс  в  нашей  жизни  как  к  блюду  приправа!
 Так  все  говорять,  а  Москва  –  то  столица!
 -  А  ну-мо,  донюсю,  здіймай  -  ка  спідницю!
 Матуся  вступилась:  -  Тобі  знов  нейметься?
 -  Орися,  вона  ж  з  москалями  гребеться!
 Хоча  вже  доросла,  а  глузд  як  в  дитини!
 Де  розум?  Це  -  зрада  моїй  України,
 А  також  мене,  ось  проклята  лайда!
 Я  ж  з  бабой  Параской*  ходив  на  Майдан  -
 В  мороз  у  наметі  тримався  міцненько,
 Виборював  волю  для  рідної  неньки!
 Хай  буде  хоч  з  негром,  -  добавил  Мыкола  -
 Але  з  москалем  не  дозволю  ніколи!
 Це  нашій  родині  велика  огида!
 Що  скажуть  в  селі,  як  підеш  до  сусіда?
 Ой,  что  было  дальше  –  описывать  тяжко!
 У  доньки  совсем  стали  красными  ляжки!
 Распухли  вдобавок  –  кнутом  ей  урок
 Дал  батько.  Но  только  пойдет  ли  он  впрок?
 Портрет  С.Бандеры  висел  на  гвозде
 И  тот  возмутился  безмозглой  «лайде»!
 Качался,  качался  и  на  пол  упал.
 -  Ось  бач,  що  буває!  –  так  батько  сказал.  –
 Одвічно  тепер  на  родині  ця  пляма  –
 Що  донька,  пacкyдa,  греблась  з  москалями!

 ==========================================
 *Баба  Параска  –  одна  из  "героинь  "Оранжевой  революции".
 ____________________________________

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727034
Рубрика: Патриотичные стихи
дата надходження 03.04.2017
автор: ЧИБ