Весною в росах вмилася ранкових,
Рядилася ти в зорях світанкових.
Вкраїнська мова найдревніша в світі,
Першооснова сонячна в суцвітті.
З віків прийдешніх оріянська мова,
Від молока Матусі колискова.
В словах м’яких божественна вимова,
В душі єлей … сопілка калинова.
Розбиті скалки вічної перлини,
Лежать у краплях кожної клітини.
В віках стражденних нашої країни,
Співуча мова - трелі солов’їні.
Не заберете, серця не відняти,
Живий допоки буду колихати.
Бо не можливо вам її забрати,
Допоки мовлю, буду щебетати.
У грудях наших зранених руїна,
Її нещасна доленька чаїна.
Та в світі вічна пісня солов’їна,
Як мова вічна - вічна й Україна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726983
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.04.2017
автор: Дідо Миколай