Торкаються клавішей душі
Молитва щира, серця покаяння.
Падіння в гріх не варто стерегти,
Але шукати шляху із вигнання.
Тривожний погляд в глибину душі,
Примарні сутінки гріховного падіння…
Знайди промінчик сонця у пітьмі,
Устань з колін гріховного гнітіння.
Бо ти – людина, не свята, однак,
Упавши долілиць, зумій піднятись.
Бо вартісне не те, що ти стоїш,
А чи зумієш із гріха піднятись.
Зумієш шлях знайти в своїм житті –
Шанс вибору дається небесами.
Зумій із двох доріг знайти одну –
Не Богом обирається вона, а нами.
Життя коротке – мить одна і все…
У ньому є і біль, і жаль падіння.
Та ти зумій піднятись до небес,
Омий прощенням душу і сумління.
© Тетяна Гриндула 10 липня 2015 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726979
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 02.04.2017
автор: Гриндула Тетяна