Я зазирнув у себе...
Злякався, - не на жарт,
Де від бубнових карт
Захмарилося Небо!
До себе приглядався,
Аж, у очах – рябить!
Та, тільки – що робить,
Коли в капкан попався?
У себе зазирнув я...
Картина, знову – та!
Шепочуть щось вуста...
Здається,- «Алілуя».
Прошу Тебе, мій Боже,
Пробач! А ще... Дай шанс!
У мене – є запас,
Де я Добро – примножу!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726949
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.04.2017
автор: Андрій Бабич