Який важкий цей камінь самоти.
Яке буття прозоро-незбагненне.
І треба бігти, знову треба йти
До свята через сіре і буденне.
А в святі - і дарунки, і меди,
Пахучі яблука земного раю,
У моїм святі все життя є ти,
Якому все до крапельки прощаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726916
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.04.2017
автор: Валентина Голубівська