Твої терзання, це не просто відчай,
Обманутої, скривдженої вкотре,
Не просто занімілим досі криком,
Душа зболіла у мовчанні стогне,
І рветься , і кровить безперестану,
Не в змозі віднайти жадану правду…
Моя матусю, моя Україно,
Коли ж загояться незцілені ще рани?
Коли ж урешті в нових поколіннях,
Ні не блудливі пси, не фарисеї –
Спасителі твої, до тебе прийдуть
Створивши диво, щоби дух воскреснув
І віра сповнила серця синів Вітчизни…
Моя країно, люба моя нене!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726671
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 01.04.2017
автор: П.БЕРЕЗЕНЬ