Ти знаєш, о п*ятій ранку завжди хочеться кардинально
змінити своє життя,
та чомусь і далі продовжуєш творити безглузду маячню,
п*єш каву, смалиш цигарки, пришвидшуєш серцебиття,
і йдеш на роботу, як на війну.
І ті речі, які знову викидаєш, коли знаходиш новий союз,
мають вигляд автономних держав зі своїми традиціями
Твій програвач на випадкове, як і твій душевний блюз
і безкоштовний вай фай - твоя громадянська позиція.
І в цих маленьких містечках всі вкотре трахаються
по другому колу.
і кожен п*ятий вживає алкогольні напої замість води,
скуповують товари, що здешевіли акційним оптом,
чи то від біди, чи то від нудьги.
Теперішне літо, як комплімент на твої образи,
все геніальне - просто, життя простішим не буде.
Допиваючи чай залиш собі свої крилаті фрази,
і стомлене серце, що вибиває біт у грудях.
Тобі може здатися, що життя в країні подорожчало, але
насправді воно не коштує нічого.
І твої здобутки - це неправильна кавер-версія року
записана на диктофон на новенькому айподі богом
цілком ненароком.
але, твоє завтра, може стати днем, якого ти чекав
так довго, як писав свого Заратустру Ніцше.
і суть не в тому, що ти згораєш ,а в тому,
що світиш іншим...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726662
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.03.2017
автор: Микола Соловей