( мотивація тут http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723670 )
у поета [b]Олекси Удайко[/b].Висловлюю подяку!!! )
[b]ОЛЕКСА УДАЙКО
ВОНА[/b]
Вона – та,
що як треба коня на скаку угамує,
Вона в хату палаючу ввійде, як хата горить.
Вона – та,
що ніколи дарма у житті не сумує,
Коли розпачі рана її окупує на мить.
Вона – та,
що уміє і може у млості кричати,
Коли він у пещоті зірве невгамовний той крик,
Їй не треба
покої у злоті і білі палати –
Їй дорожчий його задовільно-впокорений рик.
Вона – та,
що народить як треба дітей – хоч і десять,
Лиш би він їх трудом своїм відданим прогодував…
Вона – та,
що квітчає у ряст його приспані весни,
Аби він повирішував тисячі рідкісних справ.
Вона – та,
що підніме йому до висот кундаліні**,
Аби він перестрибнув нараз двометровий паркан.
Й не закрадеться в нього
ні крапельки підлої ліні –
Він ділами наповнить накреслений милою план.
Вона – та,
що узимку веселі хори хороводить,
Й ніпочому їм люті завії й-морозна зима.
Вона піде
за ним, коли треба, в вогонь і у воду,
Коли іншого шляху в подружньої пари нема.
…Так і шествує
в світі той люд погамований парами,
Немов нитка і голка, що все надміцне протика.
Та чомусь одне
одного й долю нерідко ми сваримо…
Видно, суть у безбожного люду гріховна така.
15.03.2017
_________
*http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722309
**Згідно з індуїстським вченням, латентна сила, що
покоїться в куприку людини, звернута в спіраль.
[b]ВАЛЕНТИНА МАЛАЯ
ЖІНКА Є СЛАВА МУЖА
[/b]
Прагнем ми досконалості ачи нірвани ,забуваєм із тим основне
І будуєм кар’єру і збільшуєм сани ,а до чого то все притягне???
Світ згрішив через жінку,спасіння планети також через неї,повір.
Вічна тема :вона хто така і хто він ,інформацій багацько,мов вир.
Жінка є Слава мужа,яка ж то є мудрість! Так писання говорить про них.
Вона буде найкращою й мужу на радість,коли буде таким ЧОЛОВІК!!!!
Бо ж вона є душа із ребер'я Адама,а він –первісток божий,подоба Йому.
Ачи просто згадайте того Авраама ,що жив в світлі ,у вірі ,замислись,чому.
А він – той,
що здіймається високо в небо І космічні простори вивча,
Захищає родину тоді ,коли треба . Чоло вічності це означа.
А він -той,
хто без слів все-усе розуміє,вміє віддано й ніжно любить.
А він- той,
хто до правди і миру тяжіє і не буде слабкого ганьбить.
А він -той,
хто в зимову нічну хуртовину обійме і зігріє теплом.
Казку наніч розкаже маленькій дитині ,мудру притчу якусь за столом.
А він -той,
хто уміє включать в себе вміння приймать рішення для двох сторін
А він- той,
який має високі стремління й не боїться в житті перемін.
А він- той,
хто галантність свою проявляє й не кидАється з боку у бік.
Він- опора в сім'ї,що потрібно всім- знає,справжній бо за кермом ЧОЛОВІК.
Як хотілося, щоб сильна стать від природи була мужня у всьому й завжди
Не чекав за добро й правду винагороди й не псував до ста літ борозди.
Був фортецею ,вежею ,космосом,замком ,океаном,повітрям,теплом,
Ніжним променем,лицарем,,сонечком, зайчиком,життєствердним також джерелом.
Жінка ж є Слава мужа,яка ж то є мудрість! Так писання говорить про них.
Вона буде найкращою й мужу на радість,коли буде таким ЧОЛОВІК!!!!
31.03.2017р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726656
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.03.2017
автор: Валентина Мала