Поклавши мрію на дівочі очі
Кудись лечу в туманну далину
Теплий Олекса вітрами знов тріпоче
Приносячи в село весну.
Скибками трактори ріжуть родючу землю
Сіють зерно з надією на хліб
І вже не так болюче та пекельно
Мені здається останній цей політ.
Може десь трішечки лукавлю
Ще треба розібратися як слід
Сьогодні за Олексу свічки ставлю
За процвітання України, за весь козацький рід!
30.03.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726552
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.03.2017
автор: wanatol