Сніги лежать хіба в долинах,
Де тінь дають рослі кущі,
Бо навіть в горах вже на схилах
Є зелень світла на землі.
Кружляють над селом лелеки,
В садах виспівують шпаки,
Вони летіли так здалека,
Наші провісники весни.
А на полянах в лісі біло,
То не від снігу-ні,ні,ні!
Це так підсніжники розцвіли,
Радіючи новій весні.
А які раді бджоли наші,
Гудуть,літають цілий день,
Бо є вже квіточки й на паші,
Тільки бракує ще пісень.
Але і солов"ї в дорогу,
Готуються уже давно,
Весна іде ,і слава Богу,
Наповнить радістю село.
Вона загляне скрізь і всюди,
Кожен куточок не мине.
За те шанують її люди,
Що всім тепло й життя несе.
І деревині,і рослині,
І навіть тим,що є в воді,
Бо розігріє хвилі сині
Й розтопить ́криги геть усі.
Піде з зимою і сум з хати,
В душі наснага заятрить,
І хочеться творить й співати,
І по-новому навіть жить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726368
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.03.2017
автор: Дашавський поет