Батьківщина, у мене залишилася
тільки ти одна-єдина.
Самий найдорожчий в Житті скарб.
Любов моя до Тебе не від'ємна
від відповідальності, а до неї
готовий далеко не кожний.
Не змогла прожити Життя щасливою.
Знаю, якби істинно була дорога,
сліз би стільки не пролила.
Я проста людина,
та шукаю відповідь на протязі літ,
відчуваючи душевний біль.
Може натхнення було мало...
Розумію, що треба бути не
стоячим болотом,
а стрімким потоком,
подібним руху річки.
На поміч приходить Природа,
своїм прикладом -
море - безкінечною силою хвиль,
гори, дієво вбрані лавинами .
В таких місцинах брехати нікому,
панує благодать...
В такі незабутні хвилини,
навкруги панує щастя, Мир,
людяність...
Моя Душа, як і Ваша безсмертна,
тому вічні думки і Дух,
Живий наш Бог,
тому живі і Душі наші...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726355
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.03.2017
автор: Svitlana_Belyakova