хто́ ми?
де́ ми?
нічка
темінь
грає небо
миготить
ніби всемогутній
кремінь
зорі креше:
спалах -
мить
а у тиші
білих вишень
розцяцьковані світи
щось шепочуть
ніби дишуть
хто́ ви?
хто́ ми -
я і ти?
дві печалі
заблукалі
два самотні кораблі
що зійшлися до причалу
там
де цвітом по землі
все укрито
мов розлито
де у місячній красі
простелив несміло вітер
білий вельон у росі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726226
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2017
автор: Хлопан Володимир (slon)