Тихі вечори і квіти край дороги,
Гарячий подих, долина з-під вій.
Ні, це не кохання, що не дає змоги
Забути гордість, ти не коханий мій.
Пройшовши ті мільйони кілометрів,
Забувши щирості відлуння чисте,
Я зв'яжу тобі три теплих светри,
Я проросту в тобі кущем безлистим.
Відчуй життя усі-усі моменти,
Не відпускай того, хто дорогий.
Розповідай найпотаємніші секрети,
І головне - усе життя ЛЮБИ!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726200
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 29.03.2017
автор: Julia :)