Хороший мій. Віднині вже не снись.
Бог розбудив. Він будить же щоранку.
Душа і серце в рими зодяглись.
І Сонечко цілує вже на ганку.
Коханий мій. Віднині ми чужі.
В нам різні зорі, літери і рими.
В нас різний одяг серця і душі.
В нас різні весни, місяці і зими.
То ж дай забути гідно і облиш
Душі торкатись спогадом й собою.
Чому тоді ще інколи болиш
В мені до завжди?Йди собі... З зимою...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726182
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2017
автор: Відочка Вансель