Доброго ранку, замріяне місто!
Вип’ємо кави з тобою удвох?
Я розповім (по-секрету лиш, звісно),
Нафантазований снів епілог.
Я розкажу, як обожнюю ніжне
Тихо-ранкове твоє амплуа,
Сонячне перше зайчатко потішне,
Що звеселяє старий тротуар…
Ти безумовно всміхнешся і нишком
Серце потішиш цілунком тепла,
Щоби назавтра натхненно ще в ліжко
Кави горнятко тобі принесла.
© О.Атаманчук
Світлина з мережі Internet
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726176
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.03.2017
автор: Olechka