І нині, і присно, й на вічність, й на мить.
Схиляється пам'ять, щоб випити болі.
Котра у закутку душі десь гудить,
Хто б випустив трішки? До завжди? До волі?
І нині. І прісно. На весни. В сто зим
Чекати, лежати, щоб пам'ять у глину
Зарилась. Вкопалась. Де я жила з ним.
Де я ще жива. Де без нього не згину.
І нині. Й до тями. І присно. Й навік
Згубитись у хмарах. Летіть. Переплисти
Все небо до краю! Без тебе-це лік.
І пам'ять до крихти протерти начисто.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726066
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.03.2017
автор: Відочка Вансель