З тобою на край світу...я втомилась
Самотня, безнадійно знову йти.
Осуджуєш, а я вже розплатилась,
Роками, не вернути... Пелюстки
Летять додолу, любий, як ті крила,
Що юності коханням нас звели.
А замість них лиш шрами залишились.
А я весну просила, ти спали.
З тобою на край світу , оживились,
Серця, що ніжним цвітом розцвіли.
Чи доведеш? Пелюстки не розкрились,
Чуттєвості бажанням обпеклись...
А я сміюсь, розгойдуючи ночі,
Бо лінії життя всі розплелись.
То мудрістю розплакалися очі,
Що на край світу так і не дійшли...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726007
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.03.2017
автор: Квітка))