Душа болить, а серце плаче,
Холодний вітер дошкуля.
- Ой, ти скажи, скажи, юначе,
Де твоя доленька гуля?
- А моя доля - козацька воля!
Її я буду боронить.
Якщо я згину в чистім полі,
Чи будеш сльози за мною лить?
- Як чорний ворон стра́шну звістку
Мені з дороги принесе,
Зв’яжу калини кетяг в хустку,
До тебе пташка хай несе.
Зросте калина на могилі
Із вітром буде говорить,
А той розкаже всій родині:
Юначе тіло де лежить.
Отак стояли й говорили
Козак з дівчиною вночі:
Одне до одного тулились,
Котились сльози по щоці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725996
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.03.2017
автор: Ольга Калина