Де , Даринко, наш драпач,-
Місяць січень - він сікач...
Все січе, січе, січе,
В руки й носика пече.
Він у році - перший лічень,
Відкрива рахубу січень.
Другий син зими - то лютий,
Встав в кайданах, з льоду скутий,
В пальчики пече і скроні
Морозенко моїй доні.
Місяць лютий - строгий дядько,
Не одну збудує хатку
З мармуру, кришталю, льоду
Саням, ковзанам в догоду !
Ось і березень постукав,
Що кінець зими підслухав:
Перший первісток весни,
Йому снились дивні сни,
Що не хоче лютий дати
Березневі управляти !
Знає березень той лік...
І летить з берези сік!
Ось діждався місяць другий
Свого виходу у світ.
І розкидав диво-місяць
По планеті диво-цвіт !
Перші квіти і травичку,
Стрічки повплітав в вербичку.
Повертались в гнізда птахи,
Диринчать жуки й комахи.
П"ятий місяць року - травень.
Вікна всі навстіж - без ставень,
Місяць цей обв"яже весну,
Як пшеничне перевесло
Косять в травні перші трави,
А з-під них... нові ,- отави...
Для корівок і коней,
Кроликів і всіх гусей...
Сіно взимку - справжнє свято.
Травень травами багатий,
Ним закінчує весна,
Розімліла і ясна...
Червень місяць - перший в літі,
Яблучка у нім не зріті,
Зате вишня соковита,-
Вся червона, сонцем злита !
Ось встидається порічка,
Червоніючи, як чічка,-
В"язанку несе вакацій,
Цвіт півоній і акацій...
Липень - сьомий за рахунком,
Обпіка своїм цілунком,
Сьомий у цілому році,
Скаче в вишитій сорчці!
Йому липа віддає-
Меду пахощами ллє,
Взимку ляже у чайочки,
Щоб не кашляли синочки.
Огірочок і редиска-
Вітамінна їда - в мисках
Все з городу, та й до столу,-
Ніч розносить матіолу...
Як же скоро час стіка...
Серпень ... Літечко тіка!
Пшениченька - у покосах,
Розгубилася у росах.
Колись серпом жито жали,
Колоски в снопи в"язали,
Серпень від "серпа" з"явився,
На обжинки настромився!
Урожай - в коморах весь,
На токах все збіжжя десь,
Всім засмагам вже кінець,-
Серпень - літечку вінець.
Вересень - дев"ятий в році,
Капелька дощу на оці,
Зріє солод у вині,
Верес квітне вдалині.
До навчання, до роботи-
З понеділка - до суботи.
Клин будує птаха в ірій,
У мрячині мляво-сірій.
Жовтень пожовтив листочки,
Щоб прикрасити віночки
В свято осені багряне,
Завстидалось... і рум"яне.
Пензлем золотим проводить,
До зими звірят підводить...
Всі міняють кожушки...
І курличуть ген пташки.
Так підкрався листопад,
Він лісам, гаям - не сват...
Позривав останній лист...
Лиш калинових намист
Вуст червоних не торкався,
До морозів любувався...
Шуби, куртки, рукавички,
Сукні шерстяні, спіднички...
Так у клопотах не зчувся...
В грудні втомлений проснувся.
На листках багряних тверді
Мозолі стирав натерті...
Грудень грудою покрив,
Землю в ніч одну змінив...
І сніжок посипав з неба,
Їй покритися чим треба...
Перший місяць у зими...
Рік завершуєм ним ми
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725919
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 27.03.2017
автор: Надія Карплюк-Залєсова