Повсякчас існує безліч чвар,
Ніяк не зникнуть, змінивши фасад!
Дивак... лікує плід війни!
Добряк... чурає гріх причини...
Вагомо... уміння осягти...
Важливо... очманіння не мати!
Безглуздо носити "у" чи "на" собі!
Відважно... проявити це зовні...
Необов'язково, щоб бачили всі!
Не варто бити у дзвони свої...
Промовляю... не... щоб принизити...
Прошу... благаю... щоб зрозуміли...
Щирі справи чинити...
Не шкодити... рятувати...
Будь-кого завжди шанувати...
Приязно кохати й цінувати...
Звертаюсь до людства на планеті Земля...
З повагою до вас... добрі та злі... багаті й бідні...
Тисячоліттями плаваєте ви у крові!
Божевільними називаєте... забобонні!
Століттями... ворожі уклади тримати!
А... докорінно змінити... у злагоді заживати...
Скільки усім вам досвіду треба дати..?
Ось... почали один одному допомагати...
Необов'язково, щоб бачили всі!
Не варто бити у дзвони свої...
Промовляю... не... щоб принизити...
Прошу... благаю... щоб зрозуміли...
Щирі справи чинити...
Не шкодити... рятувати...
Будь-кого завжди шанувати...
Приязно кохати й цінувати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725759
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.03.2017
автор: Va Ko