Весна над світом простягала крила,
як прилетіла із далечини,
неначе обійняти всіх хотіла,
зігріти і допомогти.
Весна дерев усіх торкалась,
щоб вони швидше ожили,
квіти садила і ростила,
вони збирались розцвісти.
Уже із листя і травички
землиця показала цвіт
підсніжників і білоцвітів,
збирався крокус вийти в світ.
У сивих котиків лиш кінчик
з коричневого зиркнув пальтечка,
синиці дупла в дереві дивились,
щоби мостить пташатам гніздечка.
Весна крилом усіх обійме,
усе тепер їй стане до снаги,
земля вже ожила і квітне,
тепла додасть природі і душі.
4.03.2017.
Картина Олега Шупляка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725707
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.03.2017
автор: Светлана Борщ