Ти пам'ятаєш, схлипували дні
І плакало низьке похмуре небо?
Чому це так? Дай відповідь мені.
Навіщо це? А може так і треба?
Зітха понуро наскрізь змоклий клен,
Печально грає обважнілим листом,
А між травою - райдуги краплин -
Блищить роса, немов твоє намисто.
Чи то з минулого нам мають віти,
Мов крилами розпачливо тріпочуть?
Чи то літа - непосидючі діти
Втікають і вернутися не хочуть?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725632
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.03.2017
автор: Світлана Ткаліч