Давай я напишу історію, про море ,про небо та чайок,
Як вітер куйовдить ім голови і як люди забувають.
Складу кілька слів у речення, поставлю коми і крапки.
Ми двоє були приречені, я "щастя" візьму у лапки.
Пов'язані з непов'язаним, розбиті і знову склеяні,
Ми створюєм нові азбуки, любовні майструєм схеми.
Ускладнюємо, гадаємо, а все простіше простого,
Люблять за просто так і не говоять про це нікому.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725607
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.03.2017
автор: Кіра Рубінова