Під сонцем жити хочуть всі,
Кому дозволив Бог з"явитись,
Але комусь і промені не ті,
Господь не той, що на хресті прибитий...
Проміння друге миле їм,
Що з преісподні гріє...
І сатана - то є їх бог,
Що підданих "леліє"
А може фюрер резон мав,
Чи бачив таємницю,
Коли писав свій труд "Mein kampf",
Зважавши в небо на дещицю.
Йому вже вивільнили хід,
Крізь скали - шпали... шпали...
А ми послушні, наче лід
Тунелем тим продались...
Може, ми роботи земні,
А чи створіння Божі?
Чомусь не затишно мені
І світ весь на сторожі...
Все у руках Твоїх , Святий,
Прости і кров , і муки...
Не допусти кінця кінців,
Дозволь з Тобою злуки .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725543
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.03.2017
автор: Надія Карплюк-Залєсова