Не стримано поранять всі слова,
А хто тобі сказав, що хочу бути
Зашитою у рамки?... Ця війна,
Давно почата... ми у ній рекрути...
Чи може полководці в почуттях?
Яких, скажи, невже тобі не смішно?
Абсурдне, запізніле каяття...
Де я, не ти, коханням своїм грішна...
Чи може скажеш, що усе брехня?
Чого ж тоді розплакалися грози...
Не стримано... достиглості війна,
До неї в жалях вьються мої лози...
Так глибоко поранять всі слова
І однозначно лишать в душі шрами...
Давно вже розпочата ця війна,
Від нас близьких, залишились екрани...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725453
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.03.2017
автор: Квітка))