..вези мене мій примарний тролейбус вези
крізь намиста зустрічних автівок святкові вогні
попід колискою неба в якій тільки но народились сни -
до того хто на своєму плечі носить одне із Його сузірь..
магія починається з-під його агатово-чорних і довгих як пам'ять вій
а це значить що буде наступний болісно-радісний вірш
моя любов обертається у м'якоті його серця неначе ніж -
він сміється і каже: їж..
як я люблю його Господи розгублений сміх
блискавки зморшок заламлені поміж брів
коли Ти підготував задля мене монастир -
першу цеглину покладено біля його колін..
одна-єдина хвиля на двох
і повітря крізь нас наче струм тече
ми одночасно вдихаємо-видихаємо пекучий і лагідний щем -
тиша бере нас в обійми пелюстками й вогнем..
як можна було програти самій собі скажи
дотику невагомість на межі сльози
я знаю як звучить щастя усупереч всім словам -
щастя звучить вимовленим з його вуст
моїм власним ім'ям..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725385
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.03.2017
автор: Из песка и тумана