із соняхами в лобі
щасливе обличчя.
фіалками і небом
мальовані очиська,
а ну скажи, дівчисько,
полями ти чи степом...?
чи через лісів величчя
відзнаки ці на тобі?
через лісів величчя
горами й морем...
з різдва це все зі мною
тому уся в намисті.
і золоте волосся
і недешевого покрою
плаття на мені
уже зо три сторіччя...
уже зо три сторіччя
удягнена в вітер
і зо два рази бачила величчя
життя, любові, радості...
любові, радості, життя...
цього кохання жовта стрічка,
звичка одягатись в біле
і з соняхами в лобі...
співати,
вітати,
прощення давати й не чекати...
дбати і плекати...
йшла луна по долині...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=7253
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.04.2006
автор: orangemilk