Я з того краю,де Карпати
Високо в гори підняли,
Де розтягли рядами хати,
Де люди в щасті зажили.
Я з того краю ,де газ й нафта
Із підземелля в верх іде,
Де не одна соляна шахта
Продукцію з давен дає.
Я з того краю де і води,
Фонтанами цілющі б"ють,
Де скрізь видніються заводи,
Куди на працю люди йдуть.
Я з того краю де опришки,
Колись ганяли паничів,
І не давали передишки
Всім ворогам давніх часів.
Я з того краю звідки Гасин,
З мечем на недругів пішов,
І щоб трощити зуби ласим,
Силу у краю тім знайшов.
Я з того краю де і нині,
Воюють хлопці на війні.
Вони на фронті не єдині,
Їх досить з нашої землі.
Це ті потомки патріотів,
Тих славних наших козаків,
Що не корилися підлоті,
Бо кожен правду й волю хтів.
Я з того краю де співають
Й сьогодні в місті і селі,
Де Україну всі кохають:
Старі,дорослі і малі.
Я з того краю де зоріє,
В всіх Батьківщина у серцях,
Де ворог більше не посміє
Зламати волю і наш стяг.
Я з того краю де до Бога,
Ми молимося за наш рід,
І щоб була світла дорога,
І процвітав у мирі світ.
І так повірте мому слову-
Ми віддані своїй землі.
Зганьбитись не дамо нікому,
На захист станемо усі.́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725247
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.03.2017
автор: Дашавський поет