"Живу сто років!" - як відрізав.
А далі сміх і матюки.
І проживе і це залізно -
По сто років жили батьки.
Так,не святий - п'є самогон
І палить виключно бокун,
Та перейде свій Рубікон -
За ним спадковості закон
І таємничість суперструн*.
Щасливчик! Навіть і святі
Не жили стільки во плоті,
Серця хоч мали золоті.
А Пушкін,Лєрмонтов,Єсєнін,
Лорд Байрон,Франсуа Війон,
Висоцький,Лорка...Як лиш геній,
Так інший пишеться закон.
Чому ? Господь один лиш знає,
А смертний це не розгадає.
*теорія,що описує всі відомі елементарні частинки
та фундаментальні взаємодії в єдиній теорії,зображаючи їх
у вигляді протяжних ультрамікроскопічних об'єктів -
суперсиметричних струн.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725225
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.03.2017
автор: Михайло Гончар