Дощик милий, постривай,
крапельки не розсипай,
хай до дому підійдуть
і під дашок ховають.
Потім уже поливай
полечко, садок і гай,
лісосмугу і город,
поливав кущі й замовк.
Давай, дощик, поливай,
краплі рясно розсипай
по дорозі і доріжкам,
де гуляти трішки.
Усі стежечки полий
і старанно їх помий,
швидко бігать ніжкам,
гляне сонце, звідки?
Із хмари дивилось сонце
у сіренькеє віконце,
а потім заусміхалось
і веселка простягалась.
Застелилась над селом
семистрічним рушником,
як фарбовані ворота,
від парканчика до плота.
Веселково виграє,
а чи дощик ще буде?
Нічку рясно поливай,
вранці сонце зустрічай!
22.03.2017.
Фотографія автора.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725209
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 23.03.2017
автор: Светлана Борщ