ДО НАЙВИЩОГО ЛОЖЕ

До  найвищого  Ложе  Масонства,
До  відкритого  вже  безпардонства...
Так,  відкритого  :  карти  розкриті,-
Повелитель  очікує  наглої  миті...
Тріскою  в  оці  -  словянські  народи,-
З  планети  щезають,  як  талії  води.
Тріскою  в  оці,  що  муляє  дуже  :
Без  них,  святий  Творче,  мені  все  байдуже
Вклонилась-таки  -  вся  планета  земля,
Вклонилась,  вклонилася,  -  ха-ха  ха!
Слухай  монолог  цей,  сестро  і  брате,
Слухай,  коли  не  готовий  вмирати,
Чуй  ти  його,  як  дітей  своїх  любиш,
Чуй  ти  його,  як  себе  навіть  згубиш...
Мулька  нова  знов  під  "трампами"  Ради,-
Тим  ешелонам,  що  є  коло  влади,-
Вкрасти  для  них  -  не  найпершеє  зло,-
Віру  Господню  пустити  на  дно  !
Її  носія  -  словянина  -  на  масу...
Як  мало  зосталося  того  нам  часу  ...
Вставаймо  брати  мої  любі  і  сестри,
Не  плачмо  в  хрести,  ті,  що  маємо  нести,
Не  сіймо  ворожості  -"  друг  проти  друга"
Не  слухайте  владу...  Там  -  місія  друга  !

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725185
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.03.2017
автор: Надія Карплюк-Залєсова