А розкажи, де довго так ходила,
Де час втрачала, кого щодня любила,
Роки, що йшли , неначе не минали,
І очі весняні, що так когось чекали.
А може очі й не чекали,
Немов душа до тебе відлітала.
А може серце ще кохало,
Кохало тіло, серце не кохало.
Ембарго пристрасті з тобою в шахи грало.
Не знати як, а хід ти свій програла.
Ей ні, а правил ти ж не знала?
Козирний мат і вихід незабаром.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725146
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2017
автор: Віталій Капітан