Дитинство моє пахне колосками,
Житами пахне, запахом ріллі.
Несе мене у спогади прадавні,
Коли ходила боса по траві.
Дитинство моє пахне синім небом,
Неначе мрією, лечу у височінь.
Зажди. Зажди. Лечу я вже до тебе,
Жайвороночку, мене ти не покинь.
А ще хлібиною з печі дитинство пахне,
Руками бабці… То давно було.
Дитинство пахне давніми дощами,
Дитинство пахне сонцем і теплом.
З роками аромат аби не втратить,
Вертаюсь спогадами в той блаженний час,
Коли дитинство пахло колосками…
Коли мене п’янив їх аромат.
© Тетяна Гриндула 27 лютого 2017 р. (12 год. 14 хв.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725057
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 23.03.2017
автор: Гриндула Тетяна