- І будки навіть ви не збудували.
- Горобчик із печери цвірінчить.
- Це ми євреї клали вам підвали.
- Бандєри ви і циніки… - кричить.
О Господи, посміло ж с.че сім’я,
У вічі зневажати простолюд.
Зневагою довбе, як дятел в тім’я,
Плює нам у обличчя, як верблюд.
Бандити? Добровольці - діти божі,
Примулили баригам джерело.
Солдати в балаклавах на сторожі,
Сторожать, контрабанду у ОРДЛО.
В хмелю грабує Хройсман, Авак’яни,
Народний Хронт, Ж.довнік, БеПеП’є.
Кровавлять, кровоточать рани,
А ненаситний ворог все гребе.
Згубили честь і совість на Престолі,
Ординець цар московський і агент.
Та небагацько залишилось молі…
воно ж ніколи і не був нам президент.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725047
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2017
автор: Дідо Миколай