Поети брешуть. Їх боготворять.
Вони плітки збирають з павутиння.
Щось чудернацьке вкотре сотворять.
А зверху поприсипують хмариння.
Поети брешуть всім! Та не собі.
Хоча... Сказати правду... Їм диктують.
І хтось шукає літери в юрбі.
А потім брехунів цих ще й цитують!
Поети брешуть. Люблять брехунів?!
Вони не вміють лиш собі брехати.
Зібрати б з муз найкращих пліткарів.
Заставити... В кімнаті хоч прибрати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725042
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2017
автор: Відочка Вансель