День ПОЕТА

Потемро,  дурню,  незугарний  збую!
Забув  таке  число,  щоб  я  зачах.
Подружній  ювілей.  Телефоную  :
"Давай,  як  вперше,  люба,  при  свічах".
Ні  місця,  ні  пів-місця,  все  "забито",
Вже  третій,  ні,  четвертий  ресторан.
Заздалегідь  замовлено,  закрито
На  п"янки,  на  бенкети,  на  гульбан.
Довкруг  каєни,  бентлі,  мазератті.
Брильянти  всюди,  квіти  тут  і  там.
Верзило  виліз  з  мерса  у  цераті
і  в  зал,  а  там  -  вертеп,  точніш  -  бедлам.
Стільці  літають  понад  головами,
дівчата  напівголі  на  столах.
Дружина  відвернулась.  Мимоволі,
на  мить,  спинився  погляд  на  ногах.
А  вулиці,  а  площі  -  всюди  гамір.
Якісь  дядьки  ниряють  у  фонтан.
Розвіявся  мій  благородний  намір,
романтика  і  з  нею  ресторан.
Що  то  за  свято?  День  без  інтернету?
Чи  День  десантника?  Чи  може  з'їзд  ПееР?
"  Та  ні,  сьогодні  празнують  поети",-
швейцар  розвідав.  Знатиму  тепер.

(21  березня)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724894
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2017
автор: Андрій Чернівець