І світ ловив мене та не впіймав!
Мені здавалось, що уникну кари!
Та щоб по стінам більше не писав –
Мене зловили санітари!
Тепер дивлюсь у стелю поглядом тупим
До ліжка – прив’язані зап’ястя!
У цьому світі буди дивним, не таким!
Це справжнє щастя.. і нещастя!
За допомогою пігулок та ін’єкцій
Мені вправляють мізки люди у халатах
Я загубився в світі галюцинацій та проекцій,
І більше не пишу по стінах у палатах…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724853
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2017
автор: Барский