Ця мрія нереальна, кажуть люди,
Але не варто думати про те,
Із цвіту папороті плоду хай не буде,
Не кожному ж вона і розцвіте.
Лише тому, хто бачить сонця промінь,
Коли воно на тім краю землі,
Для кого цінність кожна мить і спомин,
А почуття – тендітні кришталі.
Наповнені не випитим нектаром,
Зі слів і рим, з квіткових пелюсток,
Поета праця не проходить дарма,
Якщо прочитаний у вірші хоч рядок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724848
Рубрика: Присвячення
дата надходження 21.03.2017
автор: Надясемена